Організація роботи закладу освіти щодо попередження домашнього насильства в сім’ї та булінгу в освітньому середовищі за 2018-2019 н.р.

Організація роботи закладу освіти щодо попередження домашнього насильства в сім’ї та булінгу в освітньому середовищі за 2018-2019 н.р.

1. Інформація про виявлені факти домашнього насилля (кількість сімей, алгоритм роботи з сім’єю та дітьми із даних сімей)  --

2. Інформація про виявлені факти булінгу в закладі освіти (обов’язково заповнити всі пункти):

а) кількість дітей-жертв насилля: __0_______

- алгоритм роботи з дітьми-жертвами насилля: _____________________

___________________________________________________________

б). кількість дітей-булерів: ___0_____

- алгоритм роботи з дітьми-булерами: ____________________________

___________________________________________________________

в) алгоритм роботи з педагогами щодо попередження булінгу в освітньому середовищі:

• • Ініціювання, обговорення та планування спільних дій адміністрації, педагогічного колективу, учнівського (студентського) самоврядування та батьківської громадськості, спрямованих на профілактику виявлених недоліків у роботі навчального закладу з окресленої проблеми.
  • Ознайомлення учасників навчально-виховного процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
  • Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням  представників  правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
  • Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
  • Організація роботи гуртків, факультативів із психології.
  • Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
  • Створення на базі школи алгоритму реагування на випадки насильства серед дітей: чіткий алгоритм можливих дій, відповідальності та компетенції вчителя, представників адміністрації, психолога і соціального педагога; встановлення їх ролі та обсягу обов'язків у цьому алгоритмі. Варто звернути увагу на те, що роль учителя у такому алгоритмі має бути чітко визначена і досить обмежена, учитель має надавати дитині лише первинну психологічну допомогу, а потім передавати її фахівцеві. Дитина-агресор та постраждала дитина мають отримати допомогу професіонала. Необхідно зменшити кількість спроб вирішити такі проблеми вчителем самостійно. Алгоритм має враховувати вимоги чинного законодавства та залучати, окрім внутрішніх ресурсів школи, сторонніх фахівців - представників служб у справах дітей, кримінальної міліції у справах дітей, громадські організації тощо.
  • Організація та проведення в школі спортивних змагань командного типу, виходячи з того, що брак тактильного спілкування між дітьми призводить до агресивного стилю поведінки.
  • Зосередження уваги на психосексуальному вихованні дітей, зокрема прийнятних способах вираження особистісних симпатій.
  • Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки повинно мати систематичний характер.

     Особливу увагу слід приділити ознайомленню із загальноприйнятими у світі поняттями «нехтування потребами дитини», яке є більш широким з огляду на розуміння проблеми насильства над дітьми, та «легкі форми прояву насильства», зокрема психологічному й економічному його видам. З цією метою доцільно проводити серед педагогів навчальні заняття з діагностики «легких» форм насильства й реагування на нього, адже саме з них починається формування насильницького стилю поведінки дітей відносно одне одного

г) алгоритм роботи з батьками щодо попередження булінгу в освітньому середовищі:

1. Батьківські збори - робота з колективом батьків. Це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, практичного психолога та соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань  навчання і виховання, ухвалення рішень.

2. Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.

3. Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, фахівців психологічної служби навчального закладу та батьків, метою якої є: цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.

4. Лекція - послідовний монологічний виклад узагальнених знань. Види лекцій: лекція-інструктаж, лекція-показ, лекція-репортаж, науково-популярна.

5. Семінар - активна форма просвіти батьків. Передбачає попередню самостійну роботу батьків і вчителів з вивчення літератури, зокрема підготовку виступів, доповідей, тез, запитань. Практичний психолог заздалегідь оголошує тему семінару; після виступів здійснюється обмін думками.

• д) алгоритм роботи із здобувачами освіти щодо попередження булінгу в освітньому середовищі:
• Усі члени шкільної спільноти мають дійти єдиної думки, що насильство, цькування, дискримінація за будь-якою ознакою, сексуальні домагання і нетерпимість у школі є неприйнятними.
• Кожен має знати про те, в яких формах може виявлятися насильство й цькування і як від нього страждають люди. Вивчення прав людини і виховання в дусі миру має бути включено до шкільної програми.
• Спільно з учнями мають бути вироблені правила поведінки у класі, а потім загальношкільні правила. Правила мають бути складені в позитивному ключі «як треба», а не як «не треба» поводитися. Правила мають бути зрозумілими, точними і короткими.
• Дисциплінарні заходи повинні мати виховний, а не каральний характер. Осуд, зауваження, догана мають бути спрямовані на вчинок учня і його можливі наслідки, а не на особистість порушника правил.
• Жоден випадок насильства або цькування і жодну скаргу не можна залишати без уваги. Учням важливо пояснити, що будь-які насильницькі дії, образливі слова є неприпустимими. Реакція має бути негайною (зупинити бійку, припинити знущання) та більш суворою при повторних випадках агресії.
• Аналізуючи ситуацію, треба з’ясувати, що трапилося, вислухати обидві сторони, підтримати потерпілого й обов'язково поговорити із кривдником, щоб зрозуміти, чому він або вона так вчинили, що можна зробити, щоб таке не повторилося. До такої розмови варто залучити шкільного психолога.
• Залежно від тяжкості вчинку можна пересадити учнів, запропонувати вибачитися, написати записку батькам або викликати їх, позбавити учня можливості брати участь у позакласному заході.
• Учням треба пояснити, що навіть пасивне спостереження за знущаннями і бійкою надихає кривдника продовжувати свої дії. Свідки події повинні захистити жертву насильства і , якщо треба, покликати на допомогу дорослих.
• Потрібно запровадити механізми повідомлення про випадки насильства, щоб учні не боялися цього робити. Ці механізми повинні забезпечувати учням підтримку і конфіденційність, бути тактовними.
• Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.

3. Інформація про консультативну діяльність фахівців психологічної служби щодо попередження домашнього насильства в сім’ї та булінгу в освітньому середовищі за зразком, поданим у таблиці:

4. Інформація про проведені просвітницько-профілактичні заходи в закладі освіти щодо попередження домашнього насильства в сім’ї та булінгу в освітньому середовищі.

Смотрицький ліцей ім. М. Смотрицького

Звіт  про проведення місячника протидії булінгу

З метою попередження жорстокості серед молоді, профілактики злочинів та правопорушень в учнівському середовищі з 03.02.по 28.02.2019 року соціальним педагогом Галкіною І. А., класними керівниками 1-11класів було  проведено ряд інформаційно-профілактичних заходів для учнів ліцею на тему «STOP БУЛІНГ». В рамках заходу надано інформаційне повідомлення учням щодо даного питання.

Мета  всіх заходів: ознайомити учнів з поняттям, формами та структурою булінгу; виховувати почуття емпатії та переживання до дитини, яка зазнає насильства; розвивати вміння пошуку шляхів виходу зі складної ситуації; формувати навики відповідальної та безпечної поведінки.

Під час занять діти ознайомились із поняттям, формами, структурою булінгу, а також сформували навички відповідальної та безпечної поведінки з дітьми, які потерпають від насильства в школі. Переглянули ряд відеороликів щодо даного питання: «Твоє право. Відповідальність за булінг»; «Зупиніться! Моя історія про булінг і кібербулінг».

З метою захисту дітей від кібербулінгу та їх експлуатації через мережу Інтернет, в рамках Дня безпечного інтернету, приєдналися до всеукраїнської акції #STOP_SEXтинг та провели 5 лютого 2019 року урок на тему «Інтимні селфі в Інтернеті - жарт чи небезпечний ризик» серед учнів 7-11 класів.

Учні 1-4 класів переглянули відеоролики : «Як боротися з булінгом: поради для дітей», мультфільми «Жив собі чорний кіт» ( проаналізували, чи справедливе було ставлення інших до кошеняти? Чи розумно будувати відносини з оточуючими, ґрунтуючись на їхніх вроджених особливостях чи зовнішності?);

мультфільм «Вірте у любов, вірте у Різдво» (учні зрозуміли, що абсолютно з кожним можна знайти спільну мову, якими різними, на перший погляд, ви б не були).

Класні керівними ознайомили учнів з законом про булінг , про відповідальність    за свої вчинки:                      

Для учнів 5-7 класів проведено тренінгові заняття «Стоп булінг!»

Метою якого було вироблення нульової толерантності до проблеми булінгу, розвиток співчутливого ставлення до жертв насилля, навички надання і отримання допомоги. Було обговорення, що саме називають булінгом, як його розпізнати і що робити в складних ситуаціях, та звертатися за допомогою до дорослих (вчителів, шкільного психолога, батьків). Всі діти були активні, вступали в діалог, у кожного учня була нагода виразити своє ставлення щодо розглянутого питання.