Кам’янець-Подільська місцева прокуратура повідомляє

  • 693

Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх

 

В Україні кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років.

Однак, за окремі злочини до кримінальної відповідальності притягуються особи у віці від 14 до 16 років (до прикладу, за умисне вбивство, умисне тяжке та середньої тяжкості тілесне ушкодження,   зґвалтування,  крадіжку, грабiж, розбій, умисне знищення або пошкодження майна, незаконне заволодіння транспортним засобом, хуліганство). Це зумовлено тим, що особа в 14 років може усвідомити шкоду, небезпечність та протиправність скоєного.

Вчинення злочину неповнолітнім, тобто особою у віці від 14 до 18 років, є обставиною, що пом’якшує покарання.

Кримінальний закон передбачає також певні особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

До неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі основні види покарань:

штраф (застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення; розмір штрафу встановлюється судом);

громадські роботи (можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від 30 до 120 годин; полягають у виконанні неповнолітнім робіт у вільний від навчання чи основної роботи час);

виправні роботи (можуть бути призначені неповнолітньому у віці від 16 до 18 років за місцем роботи на строк від 2 місяців до 1 року; із заробітку здійснюється відрахування в доход держави в межах від 5 до 10 відсотків);

арешт (може призначатися неповнолітньому, який на момент постановлення вироку досяг 16 років, на строк від 15 до 45 діб);

позбавлення волі на певний строк (може призначатися на строк від 6 місяців до 10 років, а за особливо тяжкий злочин, поєднаний з умисним позбавленням життя людини, - до 15 років).

Крім цього, до неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Якщо ж особа вчинила злочин до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, до неї застосовуються примусові заходи виховного характеру (застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки, передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання; покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов’язку відшкодування заподіяних майнових збитків; направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків).

Примусові заходи виховного характеру, які не є кримінальним покаранням, суд може застосувати також до особи, яка у віці до 18 років, вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.

До неповнолітнього може бути застосовано кілька примусових заходів виховного характеру. Тривалість заходів виховного характеру встановлюється судом, який їх призначає. Суд може також визнати за необхідне призначити неповнолітньому вихователя.

Під час  досудового розслідування  та судового розгляду кримінальних правопорушень, вчинених неповнолітніми, крім загальних обставин, обов’язково з’ясовуються вік неповнолітнього, стан здоров’я та рівень розвитку, соціально-психологічні риси, ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, умови життя та виховання неповнолітнього, наявність дорослих підбурювачів та інших співучасників кримінального правопорушення.

  У поточному році неповнолітніми на території Дунаєвецького району вже скоєно 2 тяжких кримінальних правопорушення.

Дунаєвецьким районним судом у 2019 році засуджено  6 неповнолітніх, також до 2 неповнолітніх застосовано примусові заходи виховного характеру.

Протиправна поведінка підлітків пов'язана, насамперед, з особливостями їхньої психіки (підвищена навіюваність, не сформованість життєвих орієнтацій, юнацький негативізм, наслідування). Для більшості з них характерне    зневажливе ставлення до виконання своєї соціальної функції - вчитися, набувати знань, нерозвинуте почуття обов'язку та відповідальності; наявність великої кількості «зайвого часу» та невміння проводити вільний час; відсутність індивідуальних захоплень.

Більшість неповнолітніх, які вчинили злочини, - це ті, котрі позбавленні належного догляду та контролю дорослих. Через свою незрілість, невміння самостійно організувати власну діяльність, вони піддаються сумнівним захопленням, погано навчаються, порушують дисципліну.

Частині злочинів, скоєних  підлітками, вдалося б запобігти, якби батьки звертали більше уваги на своїх дітей, цікавились, як і де вони проводять дозвілля, з ким товаришують, забороняли їм нічні прогулянки.

 

 

                           За матеріалами Камянець-Подільської місцевої прокуратури